Попередження ДТП.

 

     Нещасні випадки на вулицях і дорогах стали великою загрозою як для дорослих, такі і для дітей. Як свідчить аналіз, у 9 випадках із 10 діти своєчасно не помітили небезпечний для себе автомобіль, або неправильно визначили його швидкість чи напрямок руху. Це дає змогу зробити висновок, що діти погано вміють орієнтуватись, спостерігати за тим, що робиться на вулиці, оцінювати і передбачати небезпеку. Тому необхідно вчити дітей не тільки виконувати правила дорожнього руху, а й спостерігати і орієнтуватись на вулиці.

Батьки повинні бути взірцем правильної поведінки на вулиці:

• на проїжджій частині не спішіть, не бігайте, завжди переходьте вулицю розміреним кроком;
• виходячи на дорогу, припиніть розмову: діти мають привчатися, що переходячи дорогу розмовляти не можна;
• ніколи не переходьте дорогу навкіс, завжди звертайте увагу дитини на те, що рухатись треба впоперек дороги;
• ніколи не переходьте дорогу на червоне чи жовте світло: якщо дитина один раз зробила це разом з вами, то обов’язково повторить без вас;
• переходьте дорогу тільки на пішохідних переходах;
• з автобуса, тролейбуса, трамвая, таксі виходьте першим, попереду дитини, озирнувшися на всі боки, і акцентуйте її увагу на цій дії;
• залучайте дитину до ваших спостережень на вулиці, показуйте їй транспортні засоби, яких слід остерігатись;
• демонструйте свої дії на дорозі: спочатку треба подивитися ліворуч, потім – праворуч, стоячи на краю тротуару;
• не виходьте на дорогу із-за перешкоди, що заважає водієві бачити вас;
• не дозволяйте дитині переходити або перебігати дорогу попереду вас – цим ви можете привчити його переходити дорогу не озираючись;
• малюка треба тримати за руку, бути готовим утримати його, якщо захоче піти самостійно.

Учіть дитину уважно дивитись під час переходу автотраси!

Учіть дитину оцінювати швидкість і напрямок руху транспортного засобу.

Учіть дитину передбачати приховану небезпеку.

Неодноразово покажіть дитині:

• стоячи на тротуарі позаду нерухомого автомобіля чи іншого транспортного засобу, як його раптово об’їжджає машина або будь-який інший транспорт;
• кущі, дерева, забори і автомобілі, що їдуть поза ними;
• автомобілі, що переганяють один одного.

 Всі уроки передбачення небезпеки давайте дитині, перебуваючи на тротуарі, пішохідному переході, перехресті та в зоні зупинки громадського транспорту.

     Часто можна спостерігати, як дорослі і діти порушують Правила дорожнього руху. Звертайте на це увагу своєї дитини, покажіть, яка небезпека виникає у тому чи іншому випадку.

ПРАВИЛА УНИКНЕННЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНОЇ ПОДІЇ

     Найкращим способом самозахисту від ДТП є виконання правил виживання на вулиці. Для цього необхідно відпрацювати в собі рефлекторне дотримання пішохідної дисципліни, яка вимагає наступне:

– незалежно від наявності машин не можна переходити дорогу на червоне світло;

– не можна вибігати на проїжджу частину з тротуару, можна лише спокійно вийти, попередньо оцінивши обстановку;

– на вулиці будь-який вид транспорту може приховувати інший, що рухається із більшою швидкістю, тому не можна також виходити на проїжджу частину через перешкоду, коли ні водій, ні пішохід не бачать один одного;

– ходити можна тільки по тротуарах, а якщо вони відсутні — по узбіччю, обличчям до транспорту, що рухається, тоді не тільки водій побачить пішохода, але й пішохід — водія;

– переходячи вулицю, слід подивитися праворуч, а дійшовши до середини — ліворуч;

– на дорозі відстань залежить від швидкості, тому необхідно навчитися обра­ховувати, коли до машини буде далеко, а коли близько; при цьому пам’ятати, що навіть при швидкості 60 км/год гальмів­ний шлях автомобіля складає більше 15 м.

Булінг.

 ЩО ТАКЕ БУЛІНГ ТА ЯКІ ЙОГО ПРИЧИНИ

     Булінг – це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом.
     Кривдники можуть знайти безліч причин щоб цькувати дитину: зовнішність, що не вписується у загальноприйняті рамки, поведінка, думки, які не збігаються з думкою більшості, тощо. Яскравими прикладами булінгу є словесні образи, навмисне неприйняття дитини до колективу, шантаж та навіть побиття.
     "Успіхи у навчанні, матеріальні можливості та навіть особливості характеру можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно", – зауважують психологи.

     Частіше за все люди, що цькують, вважають, що це смішно і в цьому немає великої проблеми чи трагедії, а також, що дорослі не будуть звертати на це увагу.

ЯК ВІДРІЗНИТИ БУЛІНГ ТА СВАРКУ МІЖ ДІТЬМИ

     Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б'ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.
     У ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають.

     Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів.

ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ВАШУ ДИТИНУ ПІДДАЮТЬ ЦЬКУВАННЮ

     Перше, що треба зрозуміти – діти неохоче розповідають про цькування у школі, а тому не слід думати, що у перший же раз, коли ви спитаєте її про це, вона відповість вам чесно. Тому головна порада для батьків – бути більш уважними до проявів булінгу.

     Якщо ваша дитина стала замкнутою, вигадує приводи, щоб не йти до школи, перестала вчитись, то поговоріть з нею. Причина такої поведінки може бути не у банальних лінощах. Також до видимих наслідків булінгу відносять розлади сну, втрату апетиту, тривожність, низьку самооцінку. Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитись від агресора.

     Якщо цькуванню піддають вашу дитину, то обережно почніть з нею розмову. Дайте зрозуміти, що вам можна довіряти, що ви не будете звинувачувати її у тому, що вона стала жертвою булінгу.

     Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/подруги.

     Також не слід у розмові з дитиною використовувати такі сексистські кліше, як "хлопчик має бути сильним та вміти постояти за себе", "дівчинка не повинна сама захищатись" та інші. Це тільки погіршить ситуацію. 

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ СТАВ ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ

     Перше і найголовніше правило – не тримати це у секреті. Розкажи друзям, знайомим чи рідним про те, що тебе ображають у школі, цього не слід соромитись.

     Інколи допомогти з вирішенням складної ситуації у школі може абсолютно не пов’язана з цим людина: тренер у секції, куди ти ходиш після школи, або вчитель, до якого ти ходиш на додаткові заняття.

     Також не слід звинувачувати себе у тому, що тебе цькують. Ми говорили раніше, що кривдникам легко знайти жертву булінгу, адже для цього слід просто якось відрізнятись від оточуючих.

     Якщо цькування у школі перетворились зі словесних на фізичні – йди до директора школи або завуча та докладно розкажи їм про це. Також повідом про ситуацію батьків.

     Якщо у школі є психолог, то можна сміливо звернутись до нього, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ЦЬКУВАННЯ

     Якщо цькують твого друга чи подругу, то одразу звернись до дорослих: вчителя, старших товаришів, родичів, батьків тощо.
     Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це — вони потребують твоєї підтримки.
     У жодному разі не слід приєднуватись до групи, що цькує, та висміювати проблеми свого друга чи подруги.
     Якщо ви дорослий, який потерпав від булінгу колись, то не проходьте повз. Спробуйте захистити дитину, яку ображають. При цьому не слід ображати дітей, які цькують, адже деякі роблять це, тому що самі постраждали від насильства (вдома, у спортивній секції, в іншій школі тощо). У таких випадках вони можуть виміщати свій біль через знущання і приниження слабших за себе.
     Деякі діти булять, щоб ловити на собі захоплені погляди оточуючих, а відчуття переваги над іншими приносить їм задоволення. До того ж, нападаючи на когось вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні і не можуть контролювати свій гнів. У таких випадках справа нерідко доходить і до фізичного насильства.

     Спробуйте повідомити про булінг людей зі школи, де це відбувається, або батьків дитини. 

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ІНШИХ ЦЬКУЄШ ТИ

     Зрозумій, булінг – це твої дії, а не твоя особистість. Ти можеш ними керувати та змінювати на краще. Пам’ятай, що булінг завдає фізичного та емоційного болю іншому, а тому подумай, чи дійсно ти цього прагнеш? Деякі речі можуть здаватися смішними та невинними, проте вони можуть завдати шкоди іншій людині.

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ, ЯКА ЦЬКУЄ ІНШИХ

     Ми вже казали, що в ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони, а тому, коли ви дізнались про цькування у школі, не слід забувати про тих, хто ображає. Психологи зауважують, що дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.

      Відверто поговоріть з нею про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це". Уважно вислухайте і зосередтеся на пошуці фактів, а не на своїх припущеннях.

      Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як "хлопчики завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства".

      Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.

      Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.

       Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.

       Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.

      Пам'ятайте, що агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. 

Яким має бути добро на Землі.

Якщо хочеш, щоб тебе оточувало добро на Землі, то пам’ятай: 

«Добро починається з тебе»!

    Кожна людина, проживши своє життя, залишає певну згадку про себе на цій землі: хто на віки збудував прекрасні архітектурні споруди, хто створив чудові художні полотна, хто був покликаний навчати і виховувати, а хто своєю повсякденною працею, звичайною і водночас такою потрібною, вносив свій вклад у швидкоплинний потік життя. І всі ці люди в усі часи творили добро – добро для кожного, добро для всіх, добро для народу.

     Але під словом “добро” розуміють кілька значень.

     Насправді, що таке добро чи доброта?

  Якщо це поняття віднести до природи, то в сонячному промені напевно є доброта, тому що він дарує нам тепло сонця. Добро – це і криниця, яка дає нам змогу вгамувати спрагу в спекотний сонячний день.

     А якщо міркувати з точки зору людей, доброта – це відкрите серце людини, яке випромінює любов, інакше ми не могли б творити добро. І якщо буде більше відкритих сердець – буде більше доброти на Землі.

Правда в світі є дуже проста:

Сонце землю теплом зігріває.

А людину – її доброта

І любов у житті прикрашає.

Ти добро лиш твори повсюди,

Хай теплом твої повняться груди.

Ти посій і доглянь пшеницю,

Батьківську ти почисть криницю.

Ти не кинь у біді пташину,

Приголуб і навчи дитину.

Бо людина у цьому світі

Лише добро повинна творить.

     Добро і добрі вчинки – це не подвиг, а звичайна поведінку для кожної людини. Не дарма є прислів’я: “Зроби добро і воно обов’язково до тебе повернеться”. Здійснив я щось гарне добровільно, без чиєїсь підказки, і воно повертається, ця людина обов’язково допоможе тобі.

     Доброта – це внутрішнє відчуття людини, яке можна висловити і словами, і вчинками.

     Погодувати птахів взимку, зібрати іграшки та книги для дітей у дитячий будинок, посміхнутися перехожому – це теж доброта. Якщо тебе оточують добрі люди, ти сам стаєш добрішим. 

     Чим більше ми віддаємо, тим більше отримуємо. Чим більше ми робимо добра, тим щасливіше ми стаємо.

      Нехай надовго залишиться наше добро в пам’яті і серцях людей. І це продовжить наше життя тут, на цій квітучій Землі.

30-річчя Незалежності України.

    

30 років тому нездійснена мрія багатьох поколінь втілилася в життя: 

Ми стали вільною та незалежною Україною!

     Здавна українці боронили свої свободи та права, повсякчас стикаючись із зовнішнім опором та внутрішніми незгодами. У боротьбі народилася i загартувалася єдина нація сміливих та щирих людей, що живе у прекрасній країні!

     24 серпня 2021 року Україна відзначає ювілей своєї незалежності — 30-річчя проголошення Незалежності України Верховною Радою.    

     День Незалежності України — державне свято на честь ухвалення Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України. Свято відзначається щорічно 24 серпня та символізує відновлення незалежної держави України. Саме цього дня у 1991 році Верховна рада УРСР ухвалила постанову та Акт проголошення незалежності України, "за" тоді проголосували 346 депутатів. По всій країні відбулась низка заходів, об'єднаних гаслом "Ти у мене єдина". 

     Жовто-блакитний державний прапор України офіційно затвердили, як державний символ України. У серпні 2004 року Президент підписав Указ про встановлення Дня Державного Прапора України, який святкується щороку 23 серпня. 

За 30 років незалежності Україна подолала надзвичайно багато викликів. 

Але ми вистояли, стоїмо й неодмінно переможемо!