До Дня української писемності та мови.

Щорічно, 9 листопада в Україні відзначається День української писемності та мови. Православні християни ж в цей день вшановують пам'ять Преподобного Нестора Літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.

 

     Історія свята

    День української писемності та мови як щорічне державне свято було встановлено 1997 року указом президента України Леоніда Кучми – на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

     Свято було присвячене пам’яті українського літописця преподобного Нестора — послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія.

     Нестор-Літописець — київський літописець і письменник-агіограф. З 1073 року — чернець Києво-Печерського монастиря. Він також є автором «Житія святих князів Бориса і Гліба та Феодосія Печерського».

Нестор вважається, за одною версією, упорядником, за іншою, – автором «Повісті временних літ». Помер і похований у Києво-Печерській лаврі.

     День української писемності та мови: як відзначають

 

     Традиційно в День української писемності та мови покладають квіти до пам’ятника Несторові Літописцю.

    З 2000 року в День української писемності та мови в прямому ефірі «Українського радіо» транслюють «Диктант національної єдності», який може написати кожен бажаючий.

    Крім того, в День української писемності та мови стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, щорічна кількість учасників якого сягає понад 5 мільйонів з 20 країн світу.

     Раніше також існувала традиція, коли 9 листопада батьки відводили дітей до школи, а потім йшли до церкви, ставили свічку перед образом Нестора Літописця і молилися, аби він допоміг дитині в навчанні.

Цього дня також відзначають найкращих популяризаторів українського слова, заохочують видавництва, що видають україномовну літературу, проводять регіональні тематичні конкурси тощо. 

Конкурс "Розв’яжи кросворд"

					П
					И
					С
					Е
					М
					Н
					І
					С
					Т
					Ь

1. Найбільша ріка України (Дніпро)

2. Столиця нашої держави (Київ)

3. Фантастична істота жіночого роду із риб’ячим хвостом (Русалка)

4. Найвідоміший поет України (Шевченко)

5. Система знаків мови (Письмо)

6. Назва нашої держави (Україна)

7. Словесно-музичний твір, призначений для співу (Пісня)

8. Тип поселення, чисельність жителів якого більша, ніж у селі (Місто) 

9. Найпоширеніша жіноча прикраса (Намисто)

10. Пора року між літом та зимою (Осінь)

Конкурс "Впізнай казку"

1)    Я по засіку метений,

Я на яйцях спечений,

Я від діда втік, я від баби втік

Та й від тебе утечу.  ("Колобок")

2)    Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка. Та й загубив дід… Що він загубив? ("Рукавичка")

3)    Я.. за три копи куплена,

Упівбока луплена,

Тупу-тупу ногами,

Схоплю тебе рогами,

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету,

Тут тобі й смерть  ("Коза-дереза")

4)    Гуси-гуси, гусенята!

Візьміть мене на крилята

Та понесіть до батенька,

А в батенька їсти й пити,

Ще й хороше походити  ("Івасик-Телесик") 

5)    На городі виростала,

  Восени велика стала,

  Дід почав усіх гукати:

 "Час красуню нашу рвати!"  ("Ріпка")  

    

Конкурс "У світі загадок"

1)   Чорні, криві, від роду німі, а стануть у ряд – враз заговорять  (Літери)

2)    Я у світі найніжніше,

Я у світі найгостріше,

Можу ранить, лікувать

І членом речення стать (Слово)

3)    Шість звуків вільно можем

Співати, як пісні.

Ці звуки знає кожен,

Як звем їх? (Голосні)

4)    Українська мова – це країна казкова,

А править у ній генерал-довідник,

Ім’я якому … (Словник)

5)    Завжди можу стать в пригоді,

Моїх порад вам не злічить.

І кажуть про мене в народі:

"Мовчить, а сто дурнів навчить" (Книга)

6)    - Що ти, донечко, шепочеш

І чому це ти не спиш?

• Я, матусю, спати хочу,

Але треба вчити … (Вірш)