Ми прийняли участь в акції "Лист - захиснику".

 

Класна година. До Дня пам'яті та примирення.

8 травня, в Україні та світі - День пам'яті та примирення. 

Важлива дата, яка була створена для вшанування всіх тих, хто загинув під час Другої світової війни 1939-1945 років.

     Вже восьмий рік поспіль Україна вшановує пам'ять тих, хто помер в Другу світову війну, разом з США та Європою - 8 травня. Це важливий для кожної людини день, який відрізняється сильним символізмом. Пам'ять - означає, що ми пам'ятаємо тих, хто поклав своє життя в період від 1939 до 1945 року. Примирення - символ того, що всі країни повинні об'єднатися разом. На жаль, 24 лютого 2022 року на територію України знову прийшла війна. Ми всі віримо, що скоро будемо святкувати перемогу над окупантами. А у неділю, 8 травня, разом з усім мирним світом помолимося за воїнів, які захищали та захищають Україну від ворогів.

     Вперше в Україні День пам'яті та примирення відбувся 8 травня 2015 року. Вшанування загиблих в часи Другої світової війни відбулося за наказом президента України від 24 березня 2015 року та Закону України "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років".

     Головна мета цього дня - гідно вшанувати пам'ять українських воїнів, які зробили свій героїчний внесок у перемогу Антигітлерівської коаліції, та висловити повагу всім тим, хто боровся проти нацизму.

     За різними даними в Україні під час Другої світової війни загинуло понад 10 мільйонів людей. Українці воювали на боці Об'єднаних Націй в арміях різних країн (Великої Британії, Польщі, Канади, США, Франції тощо). Також в самій Україні існував свій національно-визвольний рух (УПА).

     Офіційне гасло 8 травня - "1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо". А символом Дня пам'яті та примирення від 2014 року є квітка мак. Її вибрали невипадково, адже її графічне зображення - це своєрідна алюзія. З одного боку мак - ніжна польова квітка. З іншого - вона схожа на кривавий слід, який залишають кулі на тілі людини.

Малюнок Ростика

Малюнок Полінки

Малюнок Кіри

Як уберегтися дітям від мін та вибухівки під час війни.

                                                              Гра - Лабиринт

Участь у акції "Квітуча Україна"

     Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді проводить Всеукраїнський конкурс з квітникарства та ландшафтного дизайну «Квітуча Україна». 

     Конкурс проводиться щорічно з метою формування екологічної культури особистості, активізації пізнавальної, творчої та просвітницької діяльності учнів, залучення учнівської молоді до роботи із покращення зовнішнього озеленення та ландшафтного дизайну території навчального закладу.

     Мета акції - шляхом фотоматеріалів показати ошатність та упорядкованість закладів освіти області. Адже квітучі клумби, зелені газони, впорядковані доріжки, доглянуті дерева радують око людей та піднімають настрій. 

                                    Квіти - це посмішка сонця, яка дарує радість.   

             Квіти пробуджують прекрасні почуття, тому що вони — сама досконалість.                  

9 березня - день народження Т.Г.Шевченка

                                       Сьогодні народився Геній слова й пензля!

     Українці можуть пишатися перед Богом і людством своїм велетом духу – поетом і маляром Тарасом Григоровичем Шевченком. Сама фізична («Кобзар» був у кожній хаті в найжахливіші часи для народу!) і, найважливіше, його духовна присутність у свідомості людей зберегли й зміцнили націю. 

    Тарас Шевченко для українців, як свого часу писав ще Іван Франко, наголошуючи на його кровному зв’язку з народом, з нащадками: «…був сином мужика – і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури».

     Світова література не знає такого митця, в чиєму слові так пекучо й талановито вкарбувалися б історична пам’ять народу, його нестерпне буття й віра в завтрашній день. 

     Слово Тараса Григоровича Шевченка глибинне, бо поет і художник піднісся до небаченого, граничного для особистості розуміння буття.

      Більш як півтора століття Україна вслухається у відлуння дзвінких, мов бронза, рядків «Кобзаря». Ця книжка – пророцтво на рівні з музикою. Її варто читати вголос як Біблію або античні тексти. Шевченкова муза незаперечно ствердила самобутність української мови й саму державність народу.

Правила поводження з вибухонебезпечними та невідомими предметами.

     Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.

     До вибухонебезпечних предметів належать:

- вибухові речовини — хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.

- боєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать:

• бойові частки ракет;

• авіаційні бомби;

• артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);

• інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);

• ручні гранати;

• стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);

- піротехнічні засоби:

• патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);

• вибухові пакети;

• петарди;

- ракети (освітлювальні, сигнальні);

• гранати;

• димові шашки.

- саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:

• саморобні міни-пастки;

• міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.

  

     Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до небезпечний експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити учням наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.

     У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

• наближатися до предмета;

• пересувати його або брати до рук;

• розряджати, кидати, вдаряти по ньому;

• розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;

• приносити предмет додому, у табір, до школи.

     Необхідно негайно повідомити міліцію або дорослих про знахідку!

     Земля таїть багато небезпечних знахідок, на які можна натрапити під час прогулянок лісом, походів і стати їх жертвами, навіть, не підозрюючи про це. Ніхто не може гарантувати, що у землі під багаттям, розкладеним на лісовій галявині, немає снарядів часів війни.

     Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:

1) ретельно вибирати місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни;

2) перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірити ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або обережно зняти лопатою верхній шар ґрунту, перекопати землю на глибину 40-50 см);

3) користуватися старими багаттями не завжди безпечно, адже там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули;

4) у жодному випадку не підходити до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.

     Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.

     Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.

     Однією з серйозних загроз сучасного суспільства є тероризм. Майже щоденно здійснюються терористичні акти, унаслідок яких гинуть люди. Більшість цих злочинів здійснюються з використанням вибухових пристроїв. Нерідко це саморобні, нестандартні пристрої, що їх складно виявити, знешкодити або ліквідувати. Злочинці зазвичай поміщають їх в звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях. У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, залишеної забудькуватим пасажиром у громадському транспорті. Часто такі міни-пастки мають досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.

     Тому бездоглядні предмети в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги.

     Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм. Слід звертати увагу на:

• припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;

• наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;

• звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;

• наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);

• наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.

     Якщо знайдений предмет видається підозрілим, потрібно повідомити про нього працівників міліції чи ДСНС.

     Якщо знайдено забуту річ у громадському транспорті, доречно опитати людей, які знаходяться поряд. Бажано встановити, кому річ належить або хто міг її залишити. Якщо господаря встановити не вдається, потрібно негайно повідомити про знахідку водія (кондуктора).

     У разі знаходження підозрілого предмета у під'їзді будинку, потрібно опитати сусідів, можливо, він належить їм. У разі неможливості встановити власника — негайно повідомити про знахідку до найближчого відділення міліції, до військкомату, органів місцевого самоврядування, підрозділу ДСНС за телефоном «101

День Соборності України.

Однією з найважливіших історичних дат є саме 22 січня (проголошення Першої Незалежності у 1918 році та проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР) — День Соборності України.

Небо над нашою Батьківщиною не завжди було безхмарним. Протягом багатьох століть наш народ прагнув волі та свободи. Через війни, голодомори, поневіряння він вистояв і здобув свою незалежність. І сьогодні, як ніколи, дуже важливо зберегти цю волю, цю свободу для нас і для наших нащадків.